19 травня 2016 року у Палаці студентів Борщівського агротехнічного коледжу відбулася літературно – музична композиція «Нехай квітує дерево родинне», присвячена Дню матері та сім’ї.

Активними учасниками дійства були студенти групи К – 11 – Краснопера А., Стельмах Н., Пішко Ю., Вовчук М., Молодець А., Танасійчук А., Куйдич В., Шило В., К – 21 - Гнатюк Д., Андрійчук Х., Николин Л., Новацька М., Бачинська Х., Герасимович Л., Чубак О., Т – 011 - Наконечний О., Данчук І., Мироник Т., Фотчук В., Кушнір П., Т – 031 – Василів В., Яремчук А., ВПР – 21 Ванджура М.

Зі сцени лунала материнська молитва та батьківське благословення, яке дуже потрібне нашим дітям.

 "З родини йде життя людини", - говорить народна мудрість. Тут людина робить свої найперші кроки, звідси вона виходить у широкий світ. У сім’ї вона навчається любові й добра, шанувати свій рід, свою землю, берегти пам’ять свого роду.

З давніх-давен існувала традиція: кожен повинен знати свій рід до сьомого коліна поіменно. З кожним були пов’язані цікаві історії: чим більше людина знала про свій рід, тим довше жила пам’ять про родичів.

  Як гілка міцно зростається із деревом, –  її не відламати. Так і родина ніколи не ослабне, поки буде споживати соки матінки – землі через мову, звичаї, обряди, родинні реліквії.

 I коли ми говоримо: "Мiй рiд, моя родина", то у кожного в душi народжується щось таке нiжне, таке рiдне i близьке. Бо ж це найрiднiшi люди: тато, мама, бабуся і дiдусь, брати та сестри.

 Бо з усього цього зiткане наше життя, ми - галузка, гiлочка великого родового дерева.

То нехай же з року в рік, із століття в століття пишно розквітають крони наших плодових дерев, нехай коріння їхнє буде міцним і дужим від діда до прадіда. Від батька до сина. Від матері до доньки.  Дай, Боже, щоб у кожного роду та й не було переводу.

Надія Парнета, завідувач бібліотеки