Це день єднання та підвищення духовної сили народу. Революція 1917-1920 рр. в Україні втілила мрію багатьох поколінь, об'єднавши українські землі в єдину соборну державу і нарешті став реальністю давно омріяний девіз: «Од нині воєдино!». Та зважаючи на тогочасну несприятливу для України світову зовнішньополітичну обстановку та військову агресію більшовицької Росії, незалежність було втрачено.Остаточне об’єднання території України в сучасних кордонах відбулося після Другої світової війни, яке дісталося нашому українському народові ціною великих жертв, руйнувань і відсутністю незалежності. Український народ в тодішній УРСР, як складової Радянського Союзу, хоч і був єдиним, але позбавленим права на самостійне вирішення свого життя і своїх потреб.

Проте, протягом цього часу прагнення українського народу до незалежності не згасало і як тільки захиталася радянська імперія, народний рух за незалежність почав набирати потужних обертів. 22 січня 1990 року відбулася одна з найбільших у Центральній та Східній Європі масових акцій – «живий ланцюг», як символ єдності східних і західних земель України та знак вшанування подій Першої української Незалежності.
Тоді, у дев'яностих, у цей день близько 3 млн. українців узялися за руки та створили безперервний ланцюг від Києва до Львова. Так, вперше з дня проголошення Акту Злуки 1919 року між Українською Народною Республікою та Західно -Українською Народною Республікою у сучасній історії України було відзначено День Соборності, який згодом став державним святом.

У наші дні День Соборності набув нового значення і нових символів. В час, коли частина території нашої держави анексована, ідея соборності, яку передбачає це свято, є дуже актуальною. А багатовіковий досвід вчить, що тільки в єдиній соборній і неподільній Україні наш народ може знайти своє щасливе майбутнє.

Тож тримаймося міцно за руки, українці!